unconscious suicideSELfdecays;im arottinghusk of whati oncewas
1994
51°02'07.3"N 99°56'39.4"W
ERIC AND DERIK DAUPH666IN KILLING 1 DEADUNTIL DEATH CALLS MY NAME 2004until death calls my name 19942006
1999
51°02'36.9"N 99°56'26.7"W
STOP THE TIME 1 DEAD2002
2004
51°05'45.7"N 100°03'37.1"W
ABSOLUTE FUCKING HELL ON EARTH. 14 DEAD. RUINED ME.
- I AM GOD
https://www.uocc.ca/parish-location/manitoba/dry-river/
https://www.mhs.mb.ca/docs/sites/stdemetriusdriftingriver.shtml
Історія українського поселення в Манітобі багата і складна, охоплюючи кілька хвиль імміграції, починаючи з кінця 19-го та початку 20-го століть. Багато українців почали осілитися в сільській місцевості, доступні перспективою сільськогосподарських угідь. Процес створення нового життя був складним, часто передбачав подолання мовних бар’єрів, адаптацію до нового клімату та створення спільних знуля. Українські поселенці часто створювали міські мережі спільної підтримки, зберігаючи свою культурну спадщину через мову, традиції та релігійної практики. Будівництво церков і громадських заливів стало центральним у їх суспільному і духовному житті. Хочу точні дані про конкретне поселення «Суха Річка» недоступні з наданих джерел, цільком імовірно, що будь-яка українська громада, яка там утворилася, мала б ці характеристики. Ймовірно, вони зіткнулися з подібними проблемами заснування ферм, будівництва будинків і створення спільноти підтримки далеко від своєї батьківщини. Їхня історія була б історією стійкості, збереження культури та побудови нового життя на новій землі.
Щоб намалювати повнішу картину, давайте розглянемо ширший контекст українського поселення в сільській місцевості Манітоби. Багато менших спільнот, навіть ті, про які мало відомо, пережили подібні моделі розвитку. Приїзд українських поселенців часто починався з присадибної справи. Закон про домініонські землі відіграв значну роль, пропонуючи землю тим, хто бажав її обробляти. Уявіть собі, що приїжджають сім’ї, часто з обмеженими ресурсами, які стикаються з труднощами будівництва будинків, розчищення землі та заснування ферм у нових, іноді суворих умовах. Перші роки були важкими, позначені важкою працею, винахідливістю та сильною залежністю від підтримки громади. Сусіди допомагали сусідам; спільний досвід створив міцні зв’язки. Створення церкви мало бути центральною подією в цих громадах. Він слугував не лише місцем поклоніння, але й центром для соціальних зборів, збереження культури та будівництва громади. Українські культурні традиції були б життєво важливі. Мова, пісні, танці та кулінарні традиції передавалися з покоління в покоління, зберігаючи зв’язок зі своєю спадщиною, незважаючи на географічну відстань від батьківщини. Економічна діяльність була б зосереджена на сільському господарстві з практикою землеробства, адаптованою до клімату та ґрунтів Манітоби. Розвиток місцевих ринків і створення кооперативних підприємств мали вирішальне значення для економічного успіху громади. Суспільне життя було насиченим, святкування, релігійні свята та громадські заходи відігравали значну роль. Ці заходи допомогли зберегти культурну ідентичність і надали можливості для соціальної взаємодії та взаємної підтримки. Викликів було б багато: адаптація до нового клімату, вивчення нової мови, орієнтування в новій політичній та економічній системі та збереження культурної ідентичності в умовах тиску асиміляції. Проте стійкість і рішучість цих поселенців очевидні в довговічній спадщині їхніх громад. Навіть без детальних записів про конкретну «Суху річку», досвід українських поселенців у подібних маленьких містах забезпечує міцну основу для розуміння багатої історії та внеску цієї групи в культурний ландшафт Манітоби. Їхня історія — це історія наполегливості, розбудови громади та незмінної сили культурної спадщини.
https://www.mhs.mb.ca/docs/sites/stdemetriusdriftingriver.shtml
Історія українського поселення в Манітобі багата і складна, охоплюючи кілька хвиль імміграції, починаючи з кінця 19-го та початку 20-го століть. Багато українців почали осілитися в сільській місцевості, доступні перспективою сільськогосподарських угідь. Процес створення нового життя був складним, часто передбачав подолання мовних бар’єрів, адаптацію до нового клімату та створення спільних знуля. Українські поселенці часто створювали міські мережі спільної підтримки, зберігаючи свою культурну спадщину через мову, традиції та релігійної практики. Будівництво церков і громадських заливів стало центральним у їх суспільному і духовному житті. Хочу точні дані про конкретне поселення «Суха Річка» недоступні з наданих джерел, цільком імовірно, що будь-яка українська громада, яка там утворилася, мала б ці характеристики. Ймовірно, вони зіткнулися з подібними проблемами заснування ферм, будівництва будинків і створення спільноти підтримки далеко від своєї батьківщини. Їхня історія була б історією стійкості, збереження культури та побудови нового життя на новій землі.
Щоб намалювати повнішу картину, давайте розглянемо ширший контекст українського поселення в сільській місцевості Манітоби. Багато менших спільнот, навіть ті, про які мало відомо, пережили подібні моделі розвитку. Приїзд українських поселенців часто починався з присадибної справи. Закон про домініонські землі відіграв значну роль, пропонуючи землю тим, хто бажав її обробляти. Уявіть собі, що приїжджають сім’ї, часто з обмеженими ресурсами, які стикаються з труднощами будівництва будинків, розчищення землі та заснування ферм у нових, іноді суворих умовах. Перші роки були важкими, позначені важкою працею, винахідливістю та сильною залежністю від підтримки громади. Сусіди допомагали сусідам; спільний досвід створив міцні зв’язки. Створення церкви мало бути центральною подією в цих громадах. Він слугував не лише місцем поклоніння, але й центром для соціальних зборів, збереження культури та будівництва громади. Українські культурні традиції були б життєво важливі. Мова, пісні, танці та кулінарні традиції передавалися з покоління в покоління, зберігаючи зв’язок зі своєю спадщиною, незважаючи на географічну відстань від батьківщини. Економічна діяльність була б зосереджена на сільському господарстві з практикою землеробства, адаптованою до клімату та ґрунтів Манітоби. Розвиток місцевих ринків і створення кооперативних підприємств мали вирішальне значення для економічного успіху громади. Суспільне життя було насиченим, святкування, релігійні свята та громадські заходи відігравали значну роль. Ці заходи допомогли зберегти культурну ідентичність і надали можливості для соціальної взаємодії та взаємної підтримки. Викликів було б багато: адаптація до нового клімату, вивчення нової мови, орієнтування в новій політичній та економічній системі та збереження культурної ідентичності в умовах тиску асиміляції. Проте стійкість і рішучість цих поселенців очевидні в довговічній спадщині їхніх громад. Навіть без детальних записів про конкретну «Суху річку», досвід українських поселенців у подібних маленьких містах забезпечує міцну основу для розуміння багатої історії та внеску цієї групи в культурний ландшафт Манітоби. Їхня історія — це історія наполегливості, розбудови громади та незмінної сили культурної спадщини.
30 BODIES
And you know that when the truth is told
That you can get what you want or you could just get old
You're gonna kick off before you even get halfway through,
Why don't you realize Vienna waits for you?
When will you realize Vienna waits for you?
RE4AL GRAVE DIGGERS